Історія міста ХVIII початок XX століття
У 1764 році Кременчук був у складі Новоросійської губернії Російської імперії, з 1765 по 1783 вважався її губернським містом.
«Повітове місто Кременчук з 1770 по 1789 рік було Новоросійським губернським містом і вміщало, крім губернських присутніх місць, казенну збройову майстерню, контору та доволі великий збройний завод» [4].
Під час російсько-турецької війни (у місті базувалися російські війська. Саме тоді тут було збудовано збройовий завод із ковальським, слюсарним, ливарним та іншими цехами. А 1788 року в кременчуцькому госпіталі лікувався відомий полководець Олександр Суворов, який був поранений під час Кінбурзького бою.
З 1796 місто відносилося до Малоросійської губернії, через зникнення Катеринославського намісництва. 1798 року у Кременчука з'явився свій герб, а 1802 року він став повітовим містом Полтавської губернії.
У 1782 році тут, вперше в країні, було відкрито консерваторію. Причиною відкриття стало відвідування міста Катериною ІІ. Директором консерваторії був Джузеппе Сарті, композитор із Італії.
З моменту з'єднання Кременчука з Крюківським посадом він став найбільшим торговим та промисловим містом у Полтавській губернії. За цей час тут було засновано суконну та панчішну фабрики, шкіряний завод та інші підприємства, також правобережна частина стала центром соляної торгівлі.
Після 1861 року тут з'являються нові заводи та фабрики, перебудовуються старі. У 1873 році з'являється залізничний міст, що проходить через Дніпро. Наприкінці ХІХ століття вже функціонують залізниця, електростанція, бібліотека, повітова школа, театр, прогімназія, а в 1899 році з'являється і перший трамвай [3].
Перші лікарні
До 1804 року у місті Кременчук діяло лише дві богадільні для інвалідів на 50 місць та єврейський госпіталь, міської ж лікарні не було. Щоправда медичну допомогу надавали приватні лікарі, які мали власні кабінети чи лікарі при приватних фабриках. А ще з 1770 року у місті працювала одна аптека. А ще
У 1804 році була побудована перша лікарня міста, була розрахована на 30 ліжок в 11 палатах, при закладі діяла операційна та православний храм.
У середині XIX століття лікарня розширилася до 200 ліжок в 23 палатах, при закладі почала працювати лабораторія та повноцінне хірургічне відділення. «Лікарня володіла 10 гектарами землі, на якій вирощувалися лікарські трави, що потім використовувалися для лікування хворих, а також здавалися на Кременчуцьку хіміко-фармацевтичну фабрику. Важливо нагадати, що у 1869 році у місті налічувалося три приватних аптеки та одна казенна, які заготовляли 120 видів різноманітних лікарських рослин» [3].
У 1865 році було організовано дві лікарські дільниці та фельдшерський пункт. Ц 1899 році у напрямку лікарні почав рухатися перший міський трамвай. У 1912 відбулася електрифікація закладу.
Ще одна міська лікарня з’явилася завдяки розвитку залізничної дороги. На Привокзальній площі спочатку відкрили невеличкий медичний кабінет, потім у 1910 році – медичну амбулаторію з одним лікарем та двома фельдшерами. І тільки у 1928 році заклад реорганізували і перетворили на лікарню [4].
Промисловість міста
Вдале географічне розташування міста, будівництво залізної дороги та використання річкового транспорту зробили Кременчук центральним торгівельна-промисловим містом Полтавської губернії.
На 1820 році у місті налічувалося 44 види ремесл. У 1839 році запрацювала перша машинобудівельна фабрика, котра випускала молотилки та віялки. У 1842 році відкрилися тютюнова та суконна фабрики.
Наприкінці 40-х років у Крюкові та Кременчуці працювало 6 шкіряних, 7 свічкових, 3 миловарних та 17 салотопних заводів. До 1861 року у місті налічувалося вже 41 промислове підприємство. Серед них були пивоварні, медоварені та канатні заводи, млини, гуральні.
Кременчук, у середині XIX століття, перетворився на центр усіх кредитних операцій на середньодніпровських ринках. Але ні відділення банку, ні банківських контор у дореформеному Кременчуку не було.
На початку ХХ століття у Кременчуці було зосереджено велику кількість промислових підприємств. Власниками багатьох із них були євреї [5].
Бібліографія: