Дмитро Павличко
Kадиш - Реквієм
Похилений вітром осіннім,
Над Бабиним Яром стою.
Отця сивобрового бачу,
І брата, і матір свою.
Не тут вони тяжко вмирали,
Не тут вони зморені сплять.
Та їхні молитви й благання
В деревах десь тут шелестять.
Тут Київ та рід мій козацький,
Тут наша свобода в крові.
Над братнім усопшим народом
Ми молимось, мертві й живі.
Я бачу — то мамині сльози
Блискочуть на хвилях Дніпра.
Я знаю - моя Україна
Воскресне на поклик добра!