Еммануїл Лейзерович Кац (Мане-Кац) (1894-1962)
Всесвітньовідомий художник, скульптор.
Еммануїл (Маня, Мань) Лейзерович Кац народився 5 (17 червня) 1894 року у місті Кременчук. Батько Маня був міщанином, виконував обов’язки служника (шамеса) у синагозі і мріяв про те, щоб його син став рабином. З цією метою Еммануїла віддали вчитися в хедер (релігійну початкову школу), а потім в єшиву (вищу релігійну школу).
Однак Мань обрав інший шлях. Ще в дитинстві він проявляв велику зацікавленість в живописі. Певний час відвідував художню школу у місті Вільно, а в 1911 році став учнем Київського художнього училища. Потім переїхав до Парижу, де навчався у Національній школі витончених мистецтв у професора Фернана Кормона, відомого головним чином тим, що в нього навчалися Ван Гог та Тулуз Лотрек.
З початком Першої світової війни Кац намагався потрапити до Іноземного легіону, однак не пройшов відбір через малий зріст. У 1916 році Мань Кац переїхав жити до Санкт-Петербурга, там теж активно займався творчістю, брав участь у художніх виставках.
Під час революції 1917 року жив у Кременчуці, де викладав малювання. Події громадянської війни змусили Маня Каца знову рушити до Європи: спочатку в Берлін, а потім у Париж.
На початку 20-х років товариш і покровитель Мане Каца Лупус Блуменфельд ввів художника в артистичний світ і організував його зустріч зі знаменитим критиком Вольдемаром Жоржем. Фахівець високо оцінив роботи молодого художника, допоміг влаштувати його першу виставку у галереї Персьє у травні 1923 року та сам написав передмову до каталогу. То був перший успіх. Виставку відвідав Пабло Пікассо, визнаний майстер уважно розглядав кожну картину.
Через два роки у тій самій галереї Персьє відбулася друга виставка робіт Мане Каца. Пікассо відправив на виставку знаменитого маршана (дилера), який придбав із експозиції чотири полотна. Через сім років Пікассо зробив олівцевий портрет Мане Каца.
З початком Другої світової війни Мане Кац був мобілізований рядовим і відправлений до військової школи в Парижі. Опинившись зі своєю частиною в Руані, він потрапив у полон до німців, але зумів втекти. Ціною неймовірних зусиль дістався Америки. З 1940 року і до закінчення війни Мане Кац жив у Нью-Йорку. Першим із художників у 1945 році повернувся до Парижу.
У роки війни Мане Каца займає тема Голокосту. Він створює твір «Біженці» і всі воєнні роки працює над полотном «Катастрофа». Повернувшись до Франції, на одній із стін молитовного будинку в Нансі він створює епічне творіння «Опір. Повстання у Варшавському гетто».
У 1958 році, ще за життя майстра, з муніципалітетом Хайфи було досягнуто згоди про будівництво для нього будинку та майстерні в обмін на заповіт, у якому місту передавалися всі його твори та зібрана ним унікальна колекція. У цьому будинку Кац провів останній рік свого життя. 9 вересня 1962 року Мань Кац помер.
Бібліографія
- «Євреї у культурі російського зарубіжжя» Любов Латт
- Вікіпедія
- Мане-Кац - ярчайший представителей еврейского экспрессионизма