Катерина (Гітель) Абрамівна Флейшиц (1888-1968)
Перша адвокатка (помічниця присяжного повіреного) в Російській імперії, перша жінка-доктор юридичних наук в СРСР.
Катерина (Гітель) народилася в місті Кременчук. Батько, Абрам Пейсахович Флейшиц, був приватним повіреним, старостою молитовної школи Талмуд-тора та головою правління старшин Товариства допомоги потребуючим учням школи, а також головою Ради адміністрації Товариства взаємного кредитування. Мама, Софія Семенівна Золотаревська, була високоосвіченою жінкою, випускницею гімназії, спадкоємицею відомої купецької кременчуцької династії.
Катерина Абрамівна закінчила Маріїнську жіночу гімназію в місті Кременчук і в 1904 році вирушила закордон на навчання. З відзнакою закінчила юридичний факультет Паризького університету, у 1909 році екстерном закінчила юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету.
Того ж року стала помічницею присяжного повіреного округу Петербурзької судової палати, першою в Російській імперії жінкою-помічником адвоката.
5 листопада 1909 року мало відбутися перше судове засідання за участю Катерини Флейшиц. Тогочасні газети писали: «День дебюту першої російської жінки-юриста зберігався в секреті, задля уникнення підготовчих дій». Але судове засідання все ж було практично зірване: прокурор відмовився вести процес та покинув судову залу.
Тодішній міністр юстиції І.Г. Щегловітов дав роз’яснення, що адвокатами можуть бути лише чоловіки. Петербурзькій судовій палаті було рекомендовано виключити Катерину Абрамівну з числа присяжних повірених.
Одначе Флейшиц не здавалася: намагалася відстояти своє право на працю, писала статті в газети на тему жінок в адвокатурі, де наголошувала, що адвокатки працювали ще у Древньому Римі. Не в останню чергу завдяки активним діям Катерини Абрамівни у 1911 році було прийнято закон, який дозволяв отримувати юридичну освіту жінкам.
У 1917 році Катерина Флейшиц склала іспити на вчений ступінь магістра цивільного права і була обраною доцентом кафедри цивільного права та процесу Петроградського університету, де викладала до 1930 року.
У 1937 році була затверджена в науковому ступені кандидата юридичних наук без захисту дисертації, а в 1939 році захистила докторську дисертацію на тему особистих прав у цивільному праві.
У лютому 1940 року Катерині Абрамівні, першій з жінок у СРСР, присудили вчений ступінь доктора юридичних наук та звання професора кафедри цивільного права.
Катерина Абрамівна неодноразово брала участь у підготовці законодавчих актів СРСР та РРФСР. Була співавторкою низки томів курсу громадянського права, торговельного права капіталістичних країн, римського права, радянського громадянського права.
Їй першій з жінок-юристів було надано почесне звання заслуженого діяча наук РРФСР. Також нагороджено орденом «Знак Пошани», медалями «За оборону Ленінграда», «За доблесну працю у роки Великої Вітчизняної війни», «На згадку про 800-річчя Москви».
Бібліографія:
- Матеріали директора Кременчуцького музею А.П. Гайшинської, 2015 рік.
- Вікіпедія